Моє життя це не трагедія Моє життя це не комедія Воно не схоже , ні на казку, ні на п`єсу І я тут навіть не принцеса В кімнаті я сиджу одна в фарфорових ляльках шукаю співчуття І все говорить тут саме за себе І навіть державний прапор висить на дверях Моє життя не вірш письменника тут строфи не римуються у раз як хаос, як проблеми- почуття в яких ніколи не буде співчуття А час не календар ,не місяці А мій годинник на моїй руці ...
|